|
Історія
міста в фото
Досить часто
вдивляючись в фото ми бачимо
не тільки чиєсь обличчя, але й
частинку чиєгось життя,
застигшу мить щастя чи журби.
/Б.В.Г./
___________________________________________________________
Герби князівської
родини Сангушко в різних
інтерпретаціях.
Погоня
- давній
герб князів Сангушко. Як
правило даний герб
розташовувався на польському
щиті, хоча існували випадки
його застосування на
іспанському та французському
щитах. Тлом герба завжди був
червоний колір співзвучний з
кольором Волині та
Волинського воєводства. У
клейноді герба майже завжди
також знаходилася князівська
шапка увінчана лапчатим
волинським хрестом.
 Князь
Йозеф Любомирський
Князі
Любомирські знаходилися у
прямому рідстві з князями
Сангушко завдяки одруженню
князя Павла-Кароля
Ієронімовича Сангушко на
дочці князя Йозефа
Любомирського маршалка
великого коронного та
Теофілії з князів Заславських,
Марианні Любомирській у 1710
році. Померла княгиня 12 січня
1729 року у Кольбушові, похована
була у м.Вішнічу, а серце її
було привезено та поховано у
славутському костелі.Вдруге
Любомирські та Сангушки
поріднилися під час одруження
Владислава-Ієроніма
Євстафійовича Сангушко на
княгині Ізабеллі Любомирській,
дочці князя генріха
Любомирського та Терези
княгині Чарторийської, 6 липня
1829 року.
 Князь
Януш-Олександр Павлович
Сангушко
Останній
ординат Острозький, мечник та
маршалок великий надворний.Народився
5 травня 1712 року - помер 14
вересня 1775 року. Саме за його
діяльності перестала існувати
величезна латифундія князів
Острозьких, Заславських та
Корецьких, яка у результаті
Кольбушівської транзакції
була розділена та розпорошена
між різними князівськими
родами. Одружений був на
княгині Констанції Денгоффні,
дочці князя Станіслава
Денгоффа, гетьмана польного
коронного.
 Князь
Євстафій-Еразм Ієронімович
Сангушко
Видатна
особистість, кавалер ордену
Virtuti Militari. Від 1793 року бригадір
російських військ. Під час
війни з Наполеоном Бонапартом
був особистим адьютантом
Наполеона та віце-регементарієм
польських військ.Від 1817 року
знаходився на посаді
волинського губернського
маршалка. Сприяв розвиткові
міста Славута, перебудував
замок та ринкову площу у місті.
Заложив відомий Славутський
конезавод.
Один з найвідоміших
представників Славутського
конезаводу жеребець Кухулін
привезений з Сірії
Прямий нащадок
жеребці Кухуліна з Славути,
жеребець Офір, що довгий час
був гордістю Славутського
конезаводу.
Останій
з власників міста Славути та
власне Славутського
конезаводу князь Роман-Даміан
Владиславович Сангушко серед
Славутського табуна з
конезаводу.
 Князь
Роман-Владислав-Станіслав-Антоній
Сангушко
Останій
власник міста Славута по
прямій лінії.Народився 6 липня
1901 року у місті Гумніска
поблизу Тарнова. Помер у 1984
році
Місто
Славута
Місто
Славута початку ХХ ст. Автор
картини Перуцький Михайло
Семенович (1892 - 1959), викладач
Московської скульптурно-художньої
школи у 1920-х рр.
Етикетка
Славутського пивзаводу
Славутський
пивоварений завод одне з
найстаріших підприємств даної
галузі не лише сучасної
Хмельницької області, а
взагалі усієї Волині.
Засноване ще у 1825 році, на
початок ХХ ст. тут вироблялося
близько 7 сортів пива.
Мапа
міста Славута 1907 року.
|
